Сучасна політична карта Азії

Особливості ЕГП Азії.

Регіон Азія (за геосхемою ООН) є другим за площею (після Америки) та першим за кількістю населення регіоном світу. Його територія майже у 1,5 раза перевищує площу Європи й становить 32,7 млн км², або 22 % суходолу. Там проживає понад 4,4 млрд осіб, тобто 59,2 % населення планети, а виробляється 36,5  % світового ВВП. Протягом ХХ – ХХІ ст. населення Азії зросло у 4 рази. Усі суверенні країни Азії є членами ООН. 

Міжнародні організації в Азії

Потужним регіональним геополітичним та економічним угрупованням є Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Нині до неї входять 10 країн. Країни АСЕАН проголосили своєю метою сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку країн-учасниць, забезпечення спільної оборони, а також надання країнам-учасницям змоги мирного розв’язування спірних питань. Між країнами було створено зону вільної торгівлі, що надала систему тарифних переваг для сприяння вільному потоку товарів у межах АСЕАН.

Ліга арабських держав (ЛАД). Нині до неї входять 22 країни Західної Азії, Північної та Східної Африки. Штаб-квартира розташована у Каїрі (Єгипет). Ліга арабських держав зіграла важливу роль у підвищенні ролі жінок в арабському суспільстві, сприянні соціального захисту дітей, збереженні арабської культурної спадщини, зростанні рівня грамотності населення. Ліга пропонує заходи щодо боротьби із злочинністю та наркоманією.

​

ЛАД

Склад регіону

За класифікацією ООН, до регіону Азія відносять 47 суверенних держав. На відміну від Європи в Азії існує багато великих за площею країн. Дві з них, Китай та Індія, належать до групи найбільших (понад 3 млн км²). Територія Китаю майже така, як всієї Європи (без європейської частини Росії), а Індії – як всіх країн Західної, Північної та Південної Європи разом. Водночас у регіоні існують карликові держави: Сінгапур (720  км²), Бахрейн (701 км²) та Мальдіви (298 км²).

      Кількість населення двох країн Азії – Китаю та Індії – становить понад 1,3 млрд осіб у кожній. За ВВП лідерами є Китай, Японія, Індія та Республіка Корея, а за ВВП на 1 особу – Катар, Сінгапур, Ізраїль та Японія.

​За геосхемою ООН, Азія поділена на 5 субрегіонів:
Східна Азія
(5 держав),
Південно-Східна Азія
(11 держав),
Південна Азія
(9 держав),
Західна Азія (17 держав) 
та Центральна Азія (5 держав).

Форми державного правління 

За формою правління понад 2/3 держав Азії є республіками. В Азії традиційно багато президентських республік, в яких президент є не лише головою держави, а й очолює уряд (наприклад, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Туреччина, Іран, Вірменія). Парламентськими республіками, де уряд очолює прем’єр-міністр, в Азії, зокрема, є Ізраїль, Індія, Сінгапур, Ірак. Особливу групу серед парламентських республік Азії становлять Китай, В’єтнам, Лаос та КНДР, в яких єдина політична партія має законодавчу владу. Змішаних республік серед азійських країн небагато: Грузія, Ліван, М’янма, Монголія та Сирія.

Форми державного правління 

В Азії існує достатньо багато монархій – 13. 

Із них абсолютних монархій 4: Катар, Оман, Бруней, Саудівська Аравія.

 Конституційними монархіями є Японія, Непал, Бутан, Таїланд, Камбоджа, Малайзія, Йорданія.

За територіальним устроєм 4/5 держав Азії є унітарними. 

Федеративних держав в Азії – 6.
На їх території поряд з єдиними законами існують автономні територіальні одиниці: в Індії – 25 штатів, Пакистані – 4 провінції, Непалі – 5 регіонів, Іраку – 18 провінцій та Автономний Район Курдистан. Унікальними є азійські федеративні монархії: Малайзія та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ).

 Типи країн Азії за рівнем економічного розвитку

    За рівнем економічного розвитку в Азії є всі типи держав: високорозвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою та країни з плановою економікою.

     Лише 3 азійські держави відносять до типу високорозвинутих країн: Японію – країну «Великої сімки», Ізраїль – переселенську країну та Кіпр – країну середнього рівня розвитку.

    32 держави Азії відносять до країн, що розвиваються. 
Найбільших успіхів у розвитку виробництва серед них досягли нові індустріальні країни (НІК), економіка яких перебуває у фазі стрімкого підйому. Перша хвиля індустріалізації охопила т. зв. далекосхідних тигрів: Республіку Корею, Сінгапур, Тайвань, Гонконг (Сянган). У другу хвилю до них приєдналися Малайзія, Таїланд, Індонезія, а у третю – Туреччина та Філіппіни. Завдяки швидкому реформуванню господарства темпи економічного зростання НІК були найвищими в світі – 7 – 12 % на рік. Показники ВВП на душу населення становлять в середньому 15 000 – 25 000 доларів США на рік на людину. Рівень ІЛР високий (0,8 – 0,9) або середній (0,5 – 0,8). Міжнародною спеціалізацією НІК є виробництво товарів народного вжитку, автомобілів та суден.

Типи країн Азії за рівнем економічного розвитку

До групи нафтодобувних країн з високими прибутками в Азії відносять країни Перської затоки та Бруней. Їх показники ВВП на душу населення сильно коливаються від $5 000 до $60 000 на рік на людину. ІЛР високий або середній. Основна частка ВВП у цих країнах створюється завдяки експорту нафти.

 Країни-«дрібні острови» вирізняються спеціалізацією у сфері послуг: туристичному бізнесі та банківській справі. Як наслідок цього вони мають показники ВВП на душу населення від $9 000 до $25 000 на рік на людину. У Південній Азії до таких країн належать Мальдівські Острови. Одним з найбільших нових фінансових центрів на Близькому Сході вважається Бахрейн.

До азійських країн великого потенціалу відносять, зокрема, Індію, Пакистан, Ліван, Йорданію, Шрі-Ланку. Їх показники ВВП на душу населення коливаються від $1 500 до $11 000 на рік. ІЛР – середній. У більшості з них переважає сільське господарство. Промисловість представлена гірничодобувною, харчовою та легкою.

За статистикою ООН, до групи найменш розвинутих країн включено 9 азійських держав: Афганістан, Бангладеш, Бутан, Ємен, Камбоджу, Лаос, М’янму, Непал, Східний Тимор. У них на одного жителя припадає $500 – $1 500 на рік, питома вага обробної промисловості становить 10 %, частка письменного дорослого населення є менш ніж 20 %. ІЛР низький або середній. Економіка дуже слабка.

До країн з перехідною економікою відносять усі держави Центральної Азії та три країни Західної Азії (Грузію, Вірменію, Азербайджан).

     Особливий тип становлять країни з плановою економікою. Головною формою власності є державна. За характером перетворень держави поділяють на країни з елементами ринкової економіки, є спеціальні економічні зони з особливим економічним порядком (Китай, В’єтнам); та країна з централізовано керованою економікою (КНДР).