Голонасінні рослини — це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани).
У голонасінних рослин є органи — стебло, корінь і листки. Розмножуються і поширюються ці рослини насінням. Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок.

​350 млн років назад

Листки голонасінних, як і практично усіх рослин здійснюють три основні функції:

• фотосинтез (утворення органічних речовин);

• газообмін;

• транспірацію

  (випаровування води).

​Хвоїнки живуть 2 — 3 роки, а потім опадають разом із коротким пагоном.

Навесні на верхніх гілках сосни утворюється два типи шишок. Чоловічі шишки ростуть тісними групами у нижній частині нових пагонів.У чоловічих шишках розвивається пилок. У кожної частинки пилку є дві повітряні бульбашки, які допомагають їм утримуватися у повітрі. Коли пилок дозріває, він переноситься вітром на жіночі шишки.

Жіночі шишки утворюються на верхівках гілок, вони поодинокі і мають червонуватий колір. Жіночі шишки залишаються на дереві декілька років. Вони ростуть і дерев'яніють. Спочатку вони стають зеленими, потім — коричневими. Серед лусочок жіночих шишок знаходяться сім'язачатки. Коли пилок потрапляє на сім'язачаток, відбувається запилення. Жіночі шишки змінюють колір — стають зеленими і опускаються вниз.

За сприятливих умов сосни досягають 30 — 40 м у висоту і живуть до 350 — 400 років.
Деревина сосни використовується для виробництва меблів, паперу та фанери. З соснової смоли отримують медикаменти та парфумерні товари.

Наступної весни відбувається запліднення, і серед лусочок шишки починає рости насіння. Насіння дозріває і зберігається у шишках до наступної весни. Тільки на третій рік насіння висипається. У кожного насіння є крило, щоб вітер міг його забрати якомога далі. Потрапивши до сприятливих умов, насіння проростає.

У ялини звичайної крона у вигляді конуса утворена гілками, які спрямовані вгору або спадають. Кора у ялини червонувато-коричневого або сірого кольору. Починає цвісти у віці 25 — 30 років. Тривалість життя ялини звичайної становить 200 — 300 років. Вона може досягати до 40 м заввишки.
На відміну від квіткових рослин голонасінні не утворюють плід.

Всередині жіночих шишок пилок проростає, з'являється довга тонка пилкова трубка, в якій утворюються чоловічі гамети — спермії.
У сім'язачатках закритих шишок відбувається запліднення. Із зиготи розвивається зародок, з усього сім'язачатка — насіння.
У насінні голонасінних рослин є тканина, що містить запас поживних речовин, — ендосперм, який оточує зародок.

Вегетативне розмноження у голонасінних рослин зустрічається дуже рідко.

​Ялівець звичайний— чагарник, рідше невелике дерево. Насіння міститься у шишкоягодах, які після дозрівання стають чорними. Хвоя і насіння містять багато ефірних масел і фітонцидів.

​ Тис ягідний— зустрічається рідко, ця рослина охороняється. Насіння знаходиться у червоних шишкоягодах. Усі частини тиса є отруйними.

​У модрини європейської хвоя є тільки влітку, восени вона її скидає.

​  Туя використовується у декоративному садівництві. Її хвоя є лускоподібною. На гілках розвиваються невеликі шишечки.

​Гінкго — найдавніша рослина з голонасінних. Восени воно скидає листя-віяла. У медицині використовується для приготування лікарських препаратів.

​Голонасінні рослини — характеристика і значення в природі (naukozavr.info)