Виникнення Запорозької Січі та Війська Запорозького

​Виникнення Запорізької Січі

Наприкінці 70 — на початку 80-х рр. XVI ст. нижче

порогів Дніпра, на великому й неприступному острові То-

маківка виникла перша Січ Великого Лугу — Томаківська.

Її називали Запорозькою Січчю, а козаків — січовиками,

або запорожцями. Це була самовладна військова організа-

ція, створена козаками-воїнами. За підрахунками дослід-

ників, на Томаківській Січі перебувало близько 5 тис.

козаків.

Усього ж українське козацтво за часів першої Січі

налічувало щонайменше 10 тис. осіб.

​Військове мистецтво українських козаків

Основу козацького війська становила-піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю.

• Для збільшення швидкострільності в бою козаки шикувалися кількома шеренгами. Козаки першої шеренги вели вогонь, а на задніх шеренгах їх прикривали та перезаряджали зброю.

• Велика увага приділялася артилерії, вогонь якої підтримував у бою дії піхоти. Перевагу

  віддавали легким гарматам завдяки їхній маневреності в бою.

• Легка кіннота використовувалася українськими козакамияк допоміжне військо для розвідки, переслідування, заманювання в пастку, рейдів у тили противника тощо.

​У козаків існували декілька видів тактики ведення бою:

*лава — наступ на противника півколом;

*галас — козаки йшли в бій у довільному порядку, змішувалися з противником, і кожен запорожець виявляв у бою особисту військову майстерність;

*табір — військо рухалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Із возів козаки обстрілювали противника з гармат і рушниць. До бою піхота виходила з табору,

а потім поверталася під захист пересувних укріплень;

* самообкопування — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.

​Козацький флот складався із чайок — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і за допомогою вітрила.

Великі чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних руш-

ницями й шаблями, та були оснащені чотирма-шістьма

невеликими

гарматами.

​У 1572 р. за дорученням польського короля Жигмунта II

Августа на державну службу прийняли та вписали до спе-

ціального списку — реєстру — 300 козаків. Реєстрові коза-

ки, як їх почали називати, отримали особливі групові пра-

ва й привілеї: вилучалися з підпорядкування місцевої влади,

звільнялися від сплати податків й отримували право на

власне судочинство.

​

Військо козаків-реєстровців дістало назву «Його Коро-

лівської Милості Запорозьке Військо». Як символ незалеж-

ності від державного війська козаки отримали в 1585 р.

від Стефана Баторія власні клейноди — корогву (прапор),

бунчук, булаву, печатку та литаври.