Тире між підметом і присудком. Самостійна

А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів.

Вік вікувати не в гостях побувати.

Дуби в сріблом гаптованих каптанах подібні до вельмож.

Ми чисті перед совістю, нащадками й планетами.

Праця найкращі ліки.

Без діла жити тільки небо коптити.

Поезія це свято, як любов.

Молоді деревця поламані й навіки ушкоджені.

Моя мати наївність, тиха жура і добрість безмежна.

Ви, напевно — наша нова учениця?

Мислити значить пломеніти!

Боротьба за демократичне суспільство — ось сенс життя.

Поведінка дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя.

Ти мій жорстокий лиходій, мій дикий поклик цілоденний.

Дурний язик голові не приятель.

Я звичайний чоловік.

Мистецтво найкращий педагог.

Вірний приятель то найбільший скарб.

Хліб усьому голова.

Мова не полова

Літні канікули улюблена пора.

Усі ми не в тім’я биті.

Черешні в нашому саду розкішні.

Краса Дніпра оспівана в піснях.

Місто маленьке обивательське.

Бук як відомо міцне дерево.

Відчувати в окопі живу душу біля себе це справжнє щастя.

Ти між зірками одна.

Я був найменшим у нашій сім'ї.

Кабінет Міністрів є органом виконавчої влади.

Лтописці посланці з далекого минулого.

Біля самої хати росли жоржини й бузок.

Зрозуміти культуру далеких предків значить зрозуміти себе.

Життя це боротьба а боротьба це справжнє життя.

Чому свята такі гамірні а горе таке безмовне?

Права без обов'язків то сваволя.

Чітка мета перший крок до будь-якого досягнення.

Велика простота найвища досконалість.

Ми нащадки Сковороди й Шевченка.

Совість найкращий порадник.