Просте речення

Граматична основа — це частина речення. Складається з підмета і присудка.

Присудок — головний член речення, що виражає ознаку, приписувану підметові.

Простим є присудок, який виражений дієсловом

У ролі іменної частини складеного присудка можуть бути будь-які частини мови, окрім особливих форм дієслова.

Я міг щось забути.

Зобов’язаний допомогти старому.

За рідний край віддать готові вони свою гарячу кров

Я був без імені, без роду й племені

Київ гарний у цей свіжий осінній ранок

Голуби ті були навдивовижу кожному

Гірські печери затоплені водою

Ти будеш перевіряти свій запас.

Жайворонок з’явився до тепла, а зяблик — до холоду.

Мене все життя ваблять, і хвилюють зорі, місяць, ніч.

У темному гаю, в зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть, сідлані коні, вороні, готові.

Весь час чарівний, барвистий світ мінився.

А він шугав між блакитним небом і зеленим морем…

Стоять в шинелях, забрьохані, без шапок…

Другий сусід мій, Григорій Шиян, вирішив не покидати своєї хати

Стукнувшись об пом’яті, ніби пошматовані зубами, дошки помосту, паром зупинився

Означено-особове речення.

Неозначено-особове речення.

Узагальнено-особове речення.

Безособове речення.

Двоскладне речення.

Називне речення.

Означено-особове речення.

Узагальнено-особове речення.

Навіть

Мабуть.

На жаль

По-перше

Повненька, жвава і весела, з сірими прудкими оченятами, з ямочками на щоках і двома косами… справляла приємне враження

Сильна і вправна, вона працювала завзято й самовіддано

В’ється степова, безкінечна, покручена дорога.

Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав

Рівно дихає степ, що прокинувся після зими

На Володимирській гірці, в Києві, над Дніпром, граються мирно діти, бризкає сміх сріблом

По ярах шуміли, спадаючи, весняні води

Мати, втомлена роботою, важко сплеснула руками.