Відокремлені члени речення. Уточнювальні члени речення

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

В імлистій далині, осяяні промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Вийшовши в поле, подивись на небо.

Встає над землею людина - господар своєї землі.

Дивлячись на людей, усміхався і мій батько - великий добрий чоловік.

Над нами пахло листя - золоті сльози осені.

Дмитрик, восьмирічний хлопчик, вискочив із низенької хати.

Чіпка наперекір світові й людям веселий та радий.

Що страшніше - детектор брехні чи дзеркало правди?

Увесь світ був як казка, повна чудес.

Похлипавши, гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.

Старий зараз нікої роботи не визнає, крім пасіки.

Мені вже, вірите, набридли мандри.

В мерзлих галузках дерев шелестів сніг, схожий на крупу.

Всі, крім поранених, підвелись і посунули на нього.

Пісня ця, безумовно, великий успіх авторів.