Марія Олександрівна Вілінська

• 22 грудня 1833 р. народилася вона в Росії, в Орловській губернії.

​Дитинство

У 1839р. помер її батько, мати вдруге одружилась з лютим кріпосником, який знущався і з кріпаків, і з своєї родини (побачене в дитинстві пізніше стало матеріалом для творів Марка Вовчка). У 1845—1846 рр. Марія навчалась у жіночому пансіоні в Харкові. Протягом 1847—1850 рр. виховувала дітей тітки К. Мардовіної в Орлі, брала участь у літературних вечорах, зустріла майбутнього чоловіка, фольклориста та етнографа Опанаса Марковича, який був засланий в Орел за участь у Кирило-Мефодіївському братстві.У 1851 р. Марія одружилась з О. Марковичем, разом з чоловіком виїхала в Україну, займалась фольклористикою та етнографією, вивчила українську мову.

• 1857 року в Петербурзі за сприяння П. Куліша

виходить перша книжка Марії Вілінської «Народні
оповідання», яку вона підписала Марко Вовчок .

• У 1859 році Марковичі переїжджають до Петербурга.
• Наприкінці березня 1859 р. із сином Богданом

виїжджають за кордон (Німеччина,Англія,Італія,Франція) .

Там вони жили до 1867 р.

• З 1867 р. у Петербурзі.

• не було критики існуючого ладу, кріпосників.
Простою і щирою мовою розповідалися життєві
історії :
• про молоду жінку, яка збожеволіла після смерті
дитини,що через роботу матері на пана залишилась без догляду.

• про дівчинку-кріпачку, котру віддали доньці пана як ляльку, а на ніч залишали ночувати саму в темній комірці;
• про козачку, яка через щиру любов вийшла заміж за кріпака й сама стала кріпачкою, та багато інших, що нікого не лишали байдужими.

​Тематика збірки "Народні оповідання"

• Всього у доробку письменниці близько ста оригінальних творів і стільки ж перекладів.

• життя дітей, жінок-кріпачок та козачок, кохання,

сите й беззмістовне існування міщанства, фальш,
паразитичне життя ченців, дворян.

• Найболючіше питання для письменниці —

кріпацтво. Тому твори цієї тематики здебільшого
реалістичні.

• Марко Вовчок часто поетизувала сильний

народний характер, волелюбність народу,
оспівувала людину, яка повставала проти
антигуманних порядків у світі. Тому письменниця
зверталася до романтизму, романтичних героїв та
характерів.

• 1878 — вдруге виходить заміж за значно

молодшого за неї Михайла Лобача-Жученка.

• Протягом наступних 30 років мешкає у різних

місцевостях Російської імперії
(Ставрополь, Богуслав, Нальчик)

• Згодом сім'я Лобач-Жученків оселилась у

російському місті Нальчик Терської області й
прожили там аж до самої смерті Марії Лобач-
Жученко.

• Померла письменниця на 74 році життя 28 липня

1907 року.

​Останні роки життя