​Мета: дати загальну характеристику першому україномовному історичному роману П. Куліша: з’ясувати ідейно-тематичну спрямованість, жанр, композицію та сюжет, історичні передумови створення хроніки;
вміння аналізувати фактичний матеріал з роману, грамотно і виважено висловлювати власну думку, робити ґрунтовні висновки;
виховувати повагу до творчої спадщини П. Куліша, до історичного минулого та кращих здобутків української літератури.

​«Пантелеймон Куліш зумів так індивідуалізувати характери героїв і так їх художньо типізувати, що кожен з них виразив своєрідну ідеологічну множинність України.
Кого тут тільки нема! Поміщики і селяни, запорожці і городові козаки, козацька старшина і українська шляхта, кобзарі і міщани… Яких тільки політичних орієнтацій не дотримуються ці різні соціальні верстви України! …У цьому катаклізмі соціальних суперечностей важко знайти тверду основу для національного замирення, взаєморозуміння та зради»,— пише літературознавець М. Жулинський. Які знайомі до болю й актуальні нині проблеми! Учений продовжує свій висновок так: «Найбільша загроза для початкової розбудови української державності, яку, на думку Куліша, може забезпечити не стихія запорозької вольниці, а національна шляхетсько-старшинська верхівка, не з боку народних низів, а з боку ненаситної жадоби старшинування, яка роз’їдає іржею ворожнечі козацьку верхівку. Тому так наполегливо утверджує Пантелеймон Куліш ідею моральної чистоти, неоскверненної гріхом душі, благородного сумління. У цьому гріховному, зганьбленому марнославними пориваннями до влади, далекому від гармонії світі людині, переконує автор «Чорної ради», слід шукати «правду — істину в своїй душі, очищати її, як учив Сковорода, від земних гріхів і пориватися до абсолютної істини, до блаженства і внутрішнього спокою»». Коли читаєш ці слова, розумієш, що П. Куліш, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитися, зазирнув не лише в минуле свого народу, а й у майбутнє, даючи нам, нащадкам, серйозні моральні уроки.

​У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах і виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.
Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. У народнопісенному дусі зобразив П. Куліш Петра Шраменка — дужого, хороброго молодого козака, закоханого у свою дівчину.
Відтворюючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне.

​Пояснити кросен . Кожне зображення пов язане з епізодом твору або його персонажем

​https://www.youtube.com/watch?v=u2aAkYu_a60