Гомеостаз. Ендокринна система

Гомеостаз - це відносна сталість складу та властивостей внутрішнього середовища організму.

за допомогою інпульсів. На принципі протидії (антагонізму).
Симпатична та парасимпатична.

Нервова

за допомогою хімічних речовин (гормонів).

Ендокринна

за допомогою імунотіл.

Імунна

Гуморальна регуляція - це координація фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища - кров, лімфу,

тканинну рідину. Чинниками є біологічно активні речовини (гормони) та продукти обміну речовин (продукти розпаду білків, вуглекислий газ тощо). Ендокринні залози (залози внутрішньої секреції) виділяють речовини, які вони виробили, у кров. Екзокринні залози (залози зовнішньої секреції) виділяють речовини в зовнішнє середовище або у внутрішні порожнини організму, як, наприклад, слізні та слинні залози.
Змішані залози виділяють речовини і в кров, і в порожнини організму або назовні (підшлункова залоза, статеві залози). Одні з них прискорюють певні процеси у клітинах та

тканинах, а інші - уповільнюють.

Гормони - це специфічні біологічно активні речовини, що здійснюють свій вплив далеко від місця синтезу.
Гормонам властива вибірковість дії: вони діють лише на клітини, які є чутливими до них. Ця особливість зумовлена тим, що на поверхні клітин розташовуються спеціальні структури - рецептори, які реагують тільки на молекули певного гормона.

окремих клітин, які секретують (виділяють) у кров і лімфу гормони.

​Центральні органи

Органи периферичного відділу

​

Стрес - це неспецифічна нейрогуморальна відповідь організму

на дуже сильний зовнішній вплив. Він виникає в разі дії на організм

чинників, які порушують гомеостаз. Основна функція стресу - це

адаптація організму до умов, що змінилися, його пристосування до

конкретної ситуації.

виснаження .