​Що ж таке асиміляція ?

​Асиміляція (від лат. assimilatio — уподібнення) — це таке фонетичне явище, при якому відбувається артикуляційне уподібнення звуків один одному в межах слова чи словосполучення.

​Чуємо

​Вимовляємо

​Звуки

​Голосні

​Приголосні

​Глухі

​Дзвінкі

​Мовні

​Немовні

​Увага! Запам'ятай!

БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі - дзвінкі приголосні.

Ми Не ВаЛеРіЙ - сонорні приголосні.

ЧуК ПиШе Ці ФоКуСи ТиХо - глухі приголосні.

Уподібнення приголосних в українській мові відбувається:

​1. За м'якістю.

Приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] перед наступними м'якими приголосними та перед [і] вимовляються м'яко.
Приклад:

Весняні [ве^ис'н'áн'і], радість [рáд'іс'т'], дзінь [дз'íн'], уманський [ýман'с'ки^ей].

​2. За глухістю-дзвінкістю.

Наступний дзвінкий приголосний одзвінчує   попередній глухий приголосний: футбол [фудбóл], якби [йаґбú].

Префікс з- перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с] (оглушується), це закріпилося на письмі.

Приклад:

Скрутити, спиляти, стриножити, сформувати, сховати.

​"Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація", - казав Юліан Дзерович

​Префікси роз-, без-, через- можуть вимовлятися дзвінко й глухо перед глухими (залежно від темпу вимови): [розпúл'увати^е] і [роспúл'увати^е], [бе^изтурбóтно] і [бе^истурбóтно].

Перед глухими шиплячими  [ч], [ш], [ж]  кінцевий приголосний префікса оглушується: безшовний [бе^иш:óвни^ей], розжувати [рож:увáти^е],  безчестя [бе^ишчéс'т'а].  

​Перед глухими шиплячими [ч], [ш] префікс і прийменник з змінюється на [ш].

Пишемо: зчесати, зшити, з часом, з шинкою, а вимовляємо[шче^исáти], [ш:úти^е], [шчáсом], [ш:úнкойу].

​Запам'ятай!

Дякую за увагу!
Бажаю Вам здоров'я і миру