Загальні принципи

Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються подвоєними буквами.

В українській мові приголосні звуки можуть подовжуватися, що на письмі виражається подвоєнням приголосних. Подовжуються звичайно зубні та шиплячі звуки.

Загальні принципи

Але якщо м’який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається.

Зазвичай подовжуються м’які зубні і пом’якшені шиплячі приголосні, якщо вони стоять між двома голосними в іменниках середнього роду на -я.

Загальні принципи

Подовження також зустрічається в іменниках жіночого роду ІІІ відміни орудного («ким?», «чим?») відмінка однини перед кінцевим -ю.

​

«Морфологічні» подвоєння

Якщо збігаються однакові приголосні префікса та кореня, подвоєння виникає лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово.

​

Є деякі слова, зміст яких дуже різниться від префіксальних, у таких випадках приголосні не подвоюються: нотація — анотація, конотація.

​

Також варто звернути на похідні такого слова як міграція, адже приголосний подвоюється тільки у випадку використання префіксу ім-: імміграція — міграція, а ось слово еміграція пишемо з однією м, адже префікс тут е-.