Практична. Основи логістичного управл. у постачанні та вир-ві

​

Підприємство компанії Augilla Limited, розташоване в Бомбеї, випускає широкий асортимент простого одягу та білизни. Процес виробництва досить легкий, але голову ради директорів компанії Прадхіра Аугіллу (Pradhir Augilla) не влаштовує час, який витрачається на доставку продукції кінцевому споживачеві. 

Зараз він розглядає можливість організації співпраці з іншими компаніями, що входять у ланцюг поставок, та аналізує, чи допоможе це покращити загальні показники діяльності компанії. Щоб більш обґрунтовано прийняти рішення щодо цієї проблеми, він зібрав інформацію про те, який час у середньому витрачається на виконання різних видів діяльності, починаючи від закупівлі волокна на відкритому ринку товарів і закінчуючи постачанням продукції кінцевому споживачеві.

​

Ланцюг постачання починається з придбання волокна на відкритому товарному ринку.​​

Ланцюг постачання закінчується, коли покупець купує одяг у магазині.

​

З наведених даних видно, що на проходження матеріалів по всьому ланцюгу постачання в середньому потрібно 365 днів. Основні операції (отримання пряжі, тканини, фарбування, розкрій та пошиття) займають лише 48 днів, а решта часу — це ті чи інші логістичні види діяльності.

​

Завдання: проаналізуйте запропонований ланцюг постачання, зробіть відповідні висновки . Свої відповіді до цього кейсу додавайте ​

​

Однією з найбільш популярних у світі логістичних концепцій, на ос­нові якої розроблено і функціонує велика кількість мікро-логістичних сис­тем, є концепція «планування потреб/ресурсів» (requirements/resource planning, RP).

На цій кон­цепції ґрунтується система «планування потреби в матеріалах» (materials requirements planning) – MRP система, яка належить до систем штовхаючого типу. У ній складають перелік матеріалів, необхідних для виробництва визначеної кількості готової продукції відповідно до прогнозу ринкової кон’юнктури, після чого формують замовлення постачальникам.

Some text here about the topic of discussion

​

Основними цілями системи MRP є;

- задоволення потреби у матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам;

- підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції;

- планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних операцій.

Some text here about the topic of discussion

​

У процесі реалізації цих цілей система MRP забезпечує потік планових кількостей матеріальних ресурсів і запасів продукції на го­ризонті планування. Система MRP спочатку визначає, скільки і в які строки необхідно виготовити кінцевої продукції, а потім виз­начає час і необхідні кількості матеріальних ресурсів для виконання виробничого розкладу. Входом системи МRР є замовлення споживачів, підкріплені прогнозами попиту на готову продукцію, які закладені у план виробництва (графіки випуску готової продукції).

Some text here about the topic of discussion

​

​

​

система MRP – це комп’ютеризований метод виявлення потреби в матеріалах на різних стадіях виробничого процесу.

Some text here about the topic of discussion

прокоментуйте дану схему

​

​Недоліками системи є:

- значний обсяг обчислень, підготовки і попередньої обробки великого обсягу вихідної інформації, що збільшує тривалість виробничого періоду і логістичного циклу;

- недостатньо строге відстеження попиту з обов'язковою наявністю страхових запасів, які сповільнюють обертання обігових коштів фірми,

- зростання логістичних витрат на обробку замовлень і транспортування за умови прагнення фірми зменшити рівень запасів або перейти на випуск готової продукції в малих обсягах з високою періодичністю;

- нечутливість до короткочасних змін попиту.​

​

​Зазначені вище недоліки і деякі обмеження застосування MRP стимулювали розробку другого покоління цих систем, які використо­вуються в США і Західній Європі з початку 1980-х років. Це по­коління логістичних систем отримало назву системи MRP II(manufacturing resources planning) – системи планування виробничих ресурсів. Ці сис­теми є інтегрованими мікрологістичними системами, у яких об'єднані фінансове планування і логістичні операції.

​

​У даний час системи MRP II розглядаються як ефективний інструмент плануван­ня для реалізації стратегічних цілей фірми в логістиці, маркетингу, виробництві та фінансах. Більшість західних фахівців розглядають системи MRP II як інструментарій, який використовують в плану­ванні та управлінні організаційними ресурсами фірми з метою досяг­нення мінімального рівня запасів у процесі контролю за всіма стадіями виробничого процесу. Системи MRP II є ефективним інструментом внутрішньофірмового планування. Їх перевагою перед системами MRP є повніше задоволення споживчого попиту, яке досягається шляхом скорочення тривалості виробничих циклів, зменшення запасів, швидшої реакції на зміни попиту.

​

​Мікрологістична система КАNВАN, вперше застосована корпо­рацією Тоуоta Моtoгу 1972 р. на заводі «Такахама», є системою підприємства неперервного виробничого потоку, який здат­ний до швидкої перебудови і практично не потребує страхових запасів. Сутність цієї системи полягає в тому, що всі виробничі підрозділи заводу, включаючи лінії кінцевого складання, забезпечують­ся матеріальними ресурсами тільки в тій кількості й у такі строки, які необхідні для виконання заданого підрозділом-споживачем замовлен­ня.

​

​Мікрологістична система КАNВАN, вперше застосована корпо­рацією Тоуоta Моtoгу 1972 р. на заводі «Такахама», є системою підприємства неперервного виробничого потоку, який здат­ний до швидкої перебудови і практично не потребує страхових запасів. Сутність цієї системи полягає в тому, що всі виробничі підрозділи заводу, включаючи лінії кінцевого складання, забезпечують­ся матеріальними ресурсами тільки в тій кількості й у такі строки, які необхідні для виконання заданого підрозділом-споживачем замовлен­ня.

​

​Таким чином, на відміну від традиційного підходу до виробництва, структурний підрозділ-виробник не має загального жорсткого графіка виробництва, а оптимізує свою роботу в межах замовлення наступного у виробничо-технологічному циклі підрозділу фірми, що здійснює опе­рації на наступній стадії виробничо-технологічного циклу.

Особливостями такого планування є те, що вся диспетчеризація процесу побудована на горизонтальних зв'язках вздовж всього техно­логічного ланцюжку, а не на піраміді, характерній для традиційних рішень.

​

​В останні роки в багатьох країнах було здійснено спроби створити комбіновані системи MRP II – КАNВАN для взаємного усунення не­доліків, властивих кожній із цих систем окремо. Зазвичай у таких комбінованих системах MRP II використовують для планування і про­гнозування попиту, збуту і закупівель, а систему КАNВАN – для опе­ративного управління виробництвом.

У США і в інших країнах у 80-і роки почали широко використовува­ти систему підприємства виробництва, у якій на якісно новій основі от­римали подальший розвиток ідеї, закладені в системах КАNВАN і MRP. Система підприємства виробництва і постачання, яку назвали «Оптимізованою виробничою технологією» (Орtimized Ргоduction Тесhnology, ОРТ), розроблена ізраїльськими та американськими фахівцями .

​

​ОРТ належить до класу тягнучих систем підприємства постачання і виробництва. Окремі західноєвропейські фахівці небезпідставно вважають, що ОРТ – це фактично комп'юте­ризований варіант системи КАNВАN з тією істотною різницею, що ОРТ запобігає виникненню вузьких місць у ланцюзі «постачання-виробництво-збут», а система КАNВАN дозволяє ефективно усувати вже існуючі вузькі місця.

Основний принцип ОРТ – виявлення у виробництві вузького місця або критичних ресурсів. У їх якості можуть виступати:

- запаси сировини і матеріалів;

- машини й устаткування;

- техпроцеси;

- персонал.

​

​У системі ОРТ в автоматичному режимі вирішується ряд завдань оперативного і короткострокового управління виробництвом, у тому числі формування графіка виробництва на один день, тиждень. Під час формування оптимального графіка виробництва використовується кри­терій забезпеченості замовлень сировиною і матеріалами, ефектив­ності використання ресурсів, мінімуму обігових коштів у запасах і гнучкості виробництва. Ця система дозволяє зменшувати виробничі запаси та збільшувати випуск продукції при незмінних основних фондах.

​

​У останні роки на багатьох західних фірмах в оперативному менеджменті набула поширення логістична концепція

«худе виробництво» (lean production, LP). Сутність внутрішньовиробничої логістичної концепції «худе ви­робництво» виражається у творчому поєднанні таких основних компо­нентів:

- високої якості;

- невеликого розміру виробничих партій;

- низького рівня запасів;

- висококваліфікованого персоналу;

- гнучких виробничих технологій.​

​

​Концепція «худе виробництво» отримала свою назву тому, що потре­бує значно менше ресурсів, ніж масове виробництво (менше запасів, ча­су на виробництво одиниці продукції), спричиняє менші втрати через брак і т.д. Таким чином, ця концепція поєднує в собі переваги масового (великі обсяги виробництва – низька собівартість) і дрібносерійного ви­робництва (розмаїтість продукції та гнучкість). Основні цілі концепції «худе виробництво» у плані логістики:

- високі стандарти якості продукції;

- низькі виробничі витрати;

- швидке реагування на зміну споживчого попиту;

- малий час переналагодження устаткування.​

​

​Велику увагу в концепції «худе виробництво» приділяють загальній виробничій підтримці для того, щоб забезпечити стан безперервної готов­ності технологічного устаткування, практично виключити можливість йо­го відмови, поліпшити якість його технічного обслуговування і ремонту. Девізом концепції «худого виробництва» є усунення зайвих операцій, під якими розуміємо складування і очікування у виробничому циклі.

практичне завдання "Характеристика та порівняльний аналіз внутрішньовиробничих логістичних систем: МRР, МRР-1, МRР-2, ERР, КАНБАН, ОПТ, «lean production» "

​

​Здійсніть порівняльний аналіз внутрішньовиробничих систем, роботу виконайте у вигляді електронної порівняльної таблиці, посилання на свою роботу додайте за посиланням ТВР Е21

ПРОЙДІТЬ ТЕСТУВАННЯ до теми за посиланням

https://forms.office.com/r/tyNN7et5Qg​