незмінна частина мови, яка називає 

ознаку дії або пояснює, як, де, коли 

відбувається дія, куди вона спрямована;

частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх;

частина мови, що називає ознаку предмета.

він стоїть при слові

хто? що?;

де? як? коли? куди? звідки?

який? яка? які?

що робити? що зробити?

називає ознаку предмета;

називає ознаку дії;

називає кількість предметів.

нічого не називає.

розумна, швидко, ясно;

довкола, опівночі, вгорі.

надзвичайно, солодкий, навесні;

красиво, швидко, читає.

прислівники мають закінчення;

прислівники не мають закінчення;

прислівники змінюються за відмінками;

прислівники змінюються за родами

вгору, вниз, вгорі,  унизу;

в гору, вниз,  угорі,  унизу;

вгору,  вниз,  угорі,  у низу.

в гору,  в низ,  у горі,  у низу.

солодкий - гіркий;

далеко - близько;

старанно - правильно.

правильно-вірно;

добрий, лагідний;

йде, пересувається.

ніжно, лагідно;

правильно, погано

летіли зозулі, пише швидко;

добре слово; розумний учень.

весело грали,  привітно спілкувалися;

гарний день, чудово виконали

головним;

другорядним;

він не є членом речення;

однорідним

голосно, весело, внизу;

дружно, сміливо, добре.

ліворуч, щасливо, радісно;

дружний, веселий, добрий.