завдання

​Неврози в МКХ-10 класифікуються як тривожні або соматоформні розлади. Нерідко в практиці зустрічаються клієнти зі стійкими соматизованими(невротичними) симптомами, за наявності яких лабораторні дослідження не виявляють захворювань внутрішніх органів. Такі клієнти наполегливо потребують численних обстежень і консультацій у фахівців. Ці випадки зазвичай розглядаються в рамках соматоформних розладів. У практиці психолога, психотерапевта досить часто зустрічаються депресивні, тривожні і соматоформні розлади.

​За даними ВООЗ на неврози сьогодні хворіє 85% населення земної кулі і кількість ця постійно зростає. Біля чверті населення планети як у розвинутих, так і в країнах що розвиваються, потерпає у різні періоди життя від психічних розладів. Так, 120 млн. людей у світі страждають на депресію, 37 млн. – на хворобу Альцгеймера, 50 млн. – на епілепсію, а 24 млн. – на шизофренію. Можна з великою ймовірністю сказати, що у сучасному суспільстві немає людини, яка б хоч короткочасно у своєму житті не переживала виражених невротичних симптомів.

​Неврастенія (близько 64% від усіх неврозів) - невроз виснаження, психічної слабкості. Найважливішими проявами цього синдрому є поєднання дратівливості з підвищеною стомлюваністю і виснаженням. Клініцисти виділяють три форми неврастенії, вони ж, практично, є послідовними стадіями:

• гіперстенічна (підвищена дратівливість, нестриманість, нетерплячість, сльозливість);

• дратівлива слабкість (на тлі гіперстенічної форми з'являються ознаки втоми, неуважності, сонливості);

• гіпостенічна форма (зниження фізичної активності, слабкість, втома, неуважність, сонливість).

​Серед хворих переважають особи розумового типу, схильні до логіки, самоаналізу, що стримують зовнішні емоції, тривожно-недовірливі. Нав'язливими можуть бути думки, рахунок, «розумова жуйка», тоді це називається «інтелектуальна» нав'язливість. Фобії, тобто страхи, як прояв емоційних порушень. Рухові нав'язливості (компульсії), нав'язливі сумніви, прагнення постійно перевіряти (газ, світло, замки та ін.) Можуть бути нав'язливі тики, миготіння, моргання, які посилюються під час емоційної напруги. До всіх варіантів неврозу можуть додаватися один або кілька синдромів.

​Основні синдроми

Тривога або тривожний синдром - частий супутній симптом, характеризується внутрішньою напруженістю, занепокоєнням, очікуванням неприємностей, які невмотивовані та невизначені.

Іпохондричний синдром - неадекватна підвищена увага до свого здоров'я, схильність приписувати собі хвороби, яких немає, «стурбованість» своїм здоров'ям - властива практично будь-якому типу неврозів.

Депресивний синдром - часто емоційні розлади проявляються у вигляді невротичної депресії, маскованих депресій (прихованих депресій). Особливістю є те, що на перший план може не виступати тужливий настрій, а численні порушення тілесних відчуттів, порушення апетиту, проблеми зі сном, потенцією. Може бути вегетативна депресія з переважним порушенням тілесних відчуттів, з переважанням порушення симпатичної і парасимпатичної вегетативної нервової системи або змішані розлади.

​Невротичні порушення серцево-судинної системи: болі в серці (кардіалгії), синдром порушення серцевого ритму, кардіофобія, синдром псевдокоронарної недостатності, судинна дистонія, підйоми артеріального тиску.Невротичні порушення дихання: відчуття браку повітря, ларингоспазм, «грудка в горлі», невротична гикавка, порушення дихання при кризах, в замкнутому просторі, страх задихнутися.Невротичні розлади шлунково-кишкового тракту, так званий абдомінальний синдром: відрижка повітрям, аерофагія, довільна гикавка, біль у животі (біль у шлунку), відчуття тяжкості у шлунку, кардіоспазм, синдром подразненої кишки, синдром нервової анорексії, нервової булімії (вовчий апетит), функціональні закрепи або проноси.

​Невротичний розлад статевої та сечовивідної функції: неврогенний сечовий міхур (часті та хворобливі сечовипускання), цисталгія (болі в сечовому міхурі), енурез (мимовільне сечовипускання під час сну), зниження лібідо, імпотенція, фригідність, передчасна еякуляція.Невротичні рухові порушення: гіперкінези (мимовільні насильницькі рухи голови, тулуба або кінцівок), тики (посмикування м'язів), кривошия, блефароспазм (мимовільне насильницьке сильне мруження очей), афонія (спазм голосового апарату і неможливість говорити), заїкання, мутизм (німота, неможливість говорити).Порушення сну. Зустрічається у 40% хворих, частіше пресомничні розлади – порушення засинання, хоча можуть бути і будь-які інші. Характерний неглибокий сон з частим пробудженням, раннє ранкове пробудження, відчуття неповноцінності сну, сонливість вдень, кошмарні тривожні сновидіння.

​

Н. Самоукіна вважає, що людина знаходиться в стані депресії різної глибини і тяжкості, якщо вона зазначає: – що уранці їй не хочеться вставати з ліжка і йти на роботу; – що їй все одно – поснідала вона чи ні; – що вона відчуває постійну втому, пасивність і байдужість до життя і роботи; – що вона часто знаходиться в стані пригніченості, спустошеності і безвиході; – що їй все видається «в чорному світлі»; – що вона давно не відчувала станів підйому, радості і задоволення від життя; – що її переслідують страхи і невпевненість в собі.

​Дякую за увагу!!