Маніпуляція в інформаційному просторі

​​ОСНОВНІ СКЛАДОВІ МЕДІА ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

​Мас-медіа — являють собою ЗМІ, тобто телебачення, радіо, пресу

​​ОСНОВНІ СКЛАДОВІ МЕДІА ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

Директ-медіа – це конкретні засоби, через які надходить інформація до користувача.

​

У такій ролі виступає пошта або соціальні мережі, звичайно, і сам інтернет.

​​ОСНОВНІ СКЛАДОВІ МЕДІА ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

Медіаносії – це пристрої, завдяки яким можна поширювати відомості у вигляді відео, аудіо, презентацій, тексту.

​

Як правило, це флешки, карти пам’яті

​​ОСНОВНІ СКЛАДОВІ МЕДІА ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

Соціальні медіа – велика група, що охоплює блоги, соціальні мережі, де користувачі між собою обмінюються відомостями.

​Робота в командах

​1. Які канали ви дивитеся?

2. Які програми цікаві для вас?

3.Чи знаєте ви,кому належать канали, програми яких ви переглядаєте?

​МАНІПУЛЯЦІЯ В МЕДІА

РОБОТА В КОМАНДАХ

Аврам Ноам Хомський

Американський лінгвіст, філософ та політичний активіст, аналітик, літератор, професор мовознавства Масачусетського технологічного інституту у відставці

​Автор списку 10 найбільш потужних та ефективних стратегій маніпулювання населенням через ЗМІ (“Безшумна зброя для тихих воєн”).

​ 1. Стратегія відволікання уваги

2. Метод «проблема-реакція-рішення»

3. Поступова стратегія прийняття

4. Посилення почуття власної провини

5. Відтермінування виконання

6. Звернення до народу як до дітей

7. Використання емоційного аспекту

8. Тримати людей в невігластві

9. Заохочення громадськості насолоджуватися посередністю

10. Вони знають людей краще, ніж самі люди знають себе

​10 способів маніпулювання масами

​Перерва

​Як протистояти маніпуляції та пропаганді в медіа?

​Скільки часу потрібно для зламу вашого паролю?

Фактчекінгові проєкти у світі

​Світові найвідоміші:

• Pinocchios, The Washington Post, FactCheck.org, Truth-o-meter, PolitiFact (США)

• BBC Reality Check (Великобританія)

• SMHoaxSlayer (Індія)

  GoHoo (Японія)

• Les Decodeurs (Франція, Le Monde)

• Pagella Politica тa Bufale.net (Італія)

• Ellinikahoaxes.gr та Factchecker.gr (Греція)

• Ferret Fact Service (Шотландія)

За даними дослідницької американської організації «Duke Reporters Lab», нині у світі працює 121 фактчекінгова організація у понад 40 країнах. Нерідко фактчекінгові проєкти при редакціях відкриваються на час виборів, наприклад, у Vox, FiveThirtyEight, FoxNews, Politico.

​

Фактчекінгові проєкти в Україні

• ​2008 – «Слово і діло» (перевіряє передвиборчі обіцянки політиків).

• 2014 – StopFake (боротьба з фейками російської пропаганди).

• 2014 – VoxUkraine (аналізує економічні статті щодо залучення експертів).

• 2016 – український FactCheck (за аналогом американського порталу перевіряє висловлювання політиків).

Українські

ресурси

з фактологічною

інформацією

• «Доступ для правди» – платформа для надсилання електронних запитів

  Державна служба статистики України

  Національний банк України

  Державна казначейська служба

  Пенсійний фонд

  Генеральна прокуратура

  Сайти міністерств

  Верховна Рада

  Портал відкритих державних даних data.gov.ua.

  ProZorro

  Перевірені центри соціологічних досліджень (можна звіритись з базою псевдосоціологів Texty.org.ua)

Базовий алгоритм перевірки фактів

• зібрати матеріал і виділити з нього твердження, що потребують перевірки, обрати найбільш оперативний і якісний спосіб перевірки;

• знайти в авторитетних джерелах інформації підтвердження, що допоможуть класифікувати повідомлення як правдиве, неправдиве, оманливе або таке, що не можна перевірити;

• відібраний і проаналізований факт слід супроводжувати коментарем, у якому аргументують вибір перевірки саме цього факту та її результат;

• експерт перевіряє коментар – якість і надійність джерела, відповідність класифікації;

• якщо коментар проходить перевірку, здійснюється перехресний фактчекінг (фінальна перевірка на внутрішню логіку), якщо ні – дослідник виправляє коментар, враховуючи зауваження експерта;

• залучення зовнішнього експерта, який, якщо це потрібно, оцінює текст;

• публікація перевірених даних. Публікуючи їх, слід покладатись на джерела перевірки та експертів.

Як не потрапити на гачок маніпулювання

Досада, злість, розчарування, образа. Розгубленість, провина, сором. Утома, страх, невдоволення… Це лише короткий список відчуттів, які людина може викликати в інших, якщо трохи потренується в мистецтві маніпуляції, або аб’юзі.

​Критиканство (“Без образ, але …” і “Умій приймати критику, “А ти куди, з твоїми-то даними”,“Це для твого ж блага”, “А ось у Сашка краще”, “Завжди ти ображаєшся” і “Та це жарт” – варіанти відступу, якщо об’єкт пручається).

​

Знецінення (“Інші геть без ніг – і нічого”, “Мені б твої проблеми”, “Зате ти розумна”, “Такою ти вже вродилась”, “Хочеться? Перехочеться”, “Я не з тобою розмовляю”, “Твого тут нічого немає” )

​

Як не потрапити на гачок маніпулювання

​“Ейджизм” - це створення стереотипів і дискримінація окремих людей або груп людей за віковою ознакою (“Поживи з моє”, “Не сперечайся зі старшими”, “Подорослішай”, “Що ти як маленька”, “Давай серйозніше, “Треба вміти якось крутитись”, “Інші у твої роки вже …”, “Давно треба зрозуміти, що …”,“Це будь-який дурень знає”).

Сором (“Будь мужиком”, “Не будь бабою”, “Давай соплі не розводить”, “Зберися, ганчірка«,“Подивись на себе”, “Що люди скажуть?” ,“Ти такий егоїст).

Провина ( “Я тебе ось цими руками виростив”, “Віддала кращі роки”, “Усе життя на тебе поклав”).

Залякування (“Тобі вже тридцять років”, “А коли ж дітки?..”,“Підеш вулиці підмітати”, “Закінчиш на панелі”, “Відучись на юриста і роби, що хочеш”

Як не потрапити на гачок маніпулювання

​Мазохізм (“Я постраждав – і ти постраждаєш”, “Життя – біль”, “Є таке слово – треба”, “Усі так живуть”, “Розбалуєте дитину”).

Пасивна агресія (“Угадай, на що я образилась”, “Ти повинна була здогадатись”, “Я знаю, що ти мав на увазі”, “А ти завжди…”, “А ти ніколи…”,“А я тобі казав!..” , “Тепер-то яка різниця” або “Та все!”, “Та ні, все нормально, просто…”).

Неприйняття (“Я хочу, щоб ти був …”,“Таким людям, як ти, потрібно …”, “Будь вище цього”, “Будь простіше”, “З тобою неможливо розмовляти”)

Газлайтинг - означає “навіювання клієнту сумнівів у своєму глузді”

(“Цього взагалі не було”, “Я такого ніколи не говорив”, “Це не я, це ти”, “Ти це придумав” , “Тобі здалося”, “Ти забув, а я пам’ятаю”, “Ти все брешеш”).