Легка промисловіть. Народні промисли.

Кінцевою продукцією текстильної промисловості є тканини, трикотаж і неткані матеріали.

Стадії виготовлення тканин:

Первинна обробка сировини.

Прядіння. Ткацтво. Оздоблення.

Ткацтво.

Оздоблення.

підприємства є усіх країнах, але в розвинених країнах , де праця робітників коштує дорого, практично немає великих фабрик масового виробництва.

Виробництво одягу – в високорозвинені країни спеціалізуються на виробництві модних елітних виробів (Париж - «Версаче», «Діор», «Валентино», «Ніна Річчі», «Шанель»; Рим і Мілан - «Гуччі», «Прада», «Дольче і Габбана», Нью – Йорк – «Майкл Корс», «Ральф Лорен»).

Світовим «швейним цехом» з масовим пошиттям одягу стали країни Азії з їх дешевою працею найманих робітників.

має подібні тенденції, переміщення масового виробництва продукції в азійські та латиноамериканські країни. 

 Серед визнаних «законодавців моди» - італійські, французькі, німецькі, англійські, данські, американські компанії.

Найбільшими виробниками взуття є Китай, Індія, Італія, Республіка Корея, Росія, Бразилія.

охоплює галузі, що виробляють товари народного споживання — тканини, одяг, взуття, предмети галантереї та парфумерії тощо. 

Серед них — текстильна, швейна, трикотажна, шкіряно-галантерейна, взуттєва, хутрова та інші галузі

Крім того підприємства легкої промисловості виробляють й товари виробничого призначення – канати, штучну шкіру тощо.

сировиною для якої є рослинні (бавовна, льон, коноплі), тваринні (вовна, шовк) та штучні й синтетичні (віскозний шовк, лавсан, капрон, нейлон та ін.) волокна. 

 Легка промисловість України переробляє як власну (льон, шкіра, хутро, хімічні волокна, вовна), так і привізну (вовна, бавовна, текстиль) сировину.

Серед виробників бавовняних тканин залишився один комбінат з повним циклом – Тернопільське об’єднання «Текстерно».

 Основну частину вовняних тканин в Україні виробляє Чернігівський комбінат, невеликі підприємства Харків, Суми, Богуславі (Київська область). 

 На кошти зарубіжних інвесторів будують льонозаводи у Костянтинівці Рівненька область, Глухові Сумська область. 

 На Волині відроджують техніку виготовлення серпанку – повітряно – ніжного лляного полотна.

Найбільші центри трикотажного виробництв є Київ, Харків, Львів, Житомир, Миколаїв, Чернівці, Ужгород, Мелітополь, Червоноград (Львівська область).

добре розвинене в обласних центрах і великих містах країни, найбільші осередки Львів, Київ. 

 Швейні фабрики на закордонній сировині працюють і в менших пунктах Бердичів (Житомирська область0, Балті (Одеська область), Тульчині (Вінницька область, Бродах (Львівська область).

провідні центри - Київ, Харків, Одеса, Львів, Запоріжжя, а також Кременчук (Полтавська область), Вознесенськ (Миколаївська область), Білгород – Дністровський (Одеська область), Умань (Черкаська область), Теребовлі (Тернопільська область).